«…СОВЕТНО, ЧТО МУЖ С ЖЕНОЮ»: КОЗАЦЬКІ МІСТЕЧКА ПОЛТАВСЬКОГО КРАЮ

На виставці представлено старожитності XVII–XVIII ст., що походять з сотенних містечок Полтавського полку Білики та Келеберда. У двох вітринах представлено близько 60 експонатів із фондів двох музеїв. Назва виставки походить із листа мстиславльського єпископа де він повідомляв московського воєводу про бунтівні настрої у Війську Запорозькому в 1666 р.: «…быть беде великой, а наипаче де в Полтаве… что де учала быть в Запорогах и в Полтаве шатость великая… А в Малороссийских де краях люди таковы, что де им легче смерть принять, нежели их к Москве отсылать. А Запорожцы де с Полтавцы живут советно, что муж с женою». Експозицію тематично розділено на дві вітрини – кожна присвячена окремому містечку. Як сотенні, військові містечка Білики і Келеберду презентують елементи озброєння та спорядження – наконечники лучних та арбалетних стріл, списа, кулі та стулка кулелійки, рушничний кремінь, гарматне ядро тощо. У вітрині присвяченій Келеберді також експонується фрагмент документу з описом ремонтів фортеці у 1730-ті роки. Сама ж фортеця на сьогодні не збереглася, на відміну наприклад від Біликів, де туристи мають змогу оглянути вали та рів XVII–XVIII ст. Цивільну сторону побуту представляють вироби містечкових ремісників – керамічний посуд, скляна віконниця, теслярські інструменти, прикраси та імпортні речі, як наприклад курильні люльки, виготовлені у Причорномор’ї. Цікавий факт, що один з експонатів – курильну люльку було виявлено цього року, під час будівництва оборонних споруд силами територіальної оборони в Білицькій громаді.